Тема. Загальновживана лексика. Діалектні слова. Професійні слова
Мета: познайомити учнів із загальновживаними, професійними та діалектними словами, їх особливостями, вчити знаходити дані слова в тексті; розвивати пам’ять, увагу; виховувати повагу до рідного слова.
Обладнання: підручник, словники.
ХІД УРОКУ
I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Перевірка домашньої вправи.
2. Зорово-слуховий диктант-взаємоперевірка.
Завдання: підкреслити власне українські і запозичені слова.
Ті журавлі і їх прощальні сурми.
Тих відлітань сюїта голуба.
Натягне дощ свої осінні струни,
Торкне ті струни пальчиком верба.
(Ліна Костенко.)
3. Творча робота.
Завдання: скласти два речення, до складу яких входять аналогічні власне українське і запозичене слова.
Аеродром — літовище, фонтан — водограй.
II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ
III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ ШКОЛЯРІВ
IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Робота з таблицею «Лексика української мови за сферою вживання».
(Див. урок 60.)
2. Бесіда з учнями.
— Які слова називаються загальновживаними?
— А які діалектними? професійними?
3. Робота за підручником.
Вправа 389 (усно).
4. Вибірковий диктант.
Завдання: виписати з тексту шість загальновживаних слів. Назвати слова, лексичне значення яких не зрозуміло. Як називаються такі слова?
Теплим весняним ранком Іван йшов в полонину.
Ліси ще дихали холодком, гірські води шуміли на скоках, а плай радісно підіймався вгору поміж воронням. Вниз западалися боки гори у глибокі чорні ізвори, звідки родились холодні потоки, куди не ступала людська нога, де плекався тільки бурий ведмідь, страшний ворог маржини — «вуйко».
(М. Коцюбинський.)
5. Робота за підручником.
1) Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 171.
2) Вправа 390 (усно).
6. Вибірковий диктант.
Завдання: виписати діалектичні слова разом з відповідними їм загальновживаними.
А є ще риси мови, що звуться — діалекти:
це говори місцеві на дещо інший лад.
На Київщині (в Літках) взуття зовуть обувка,
а огірок звичайний в Чернігові — гурок,
а кошик на Поліссі (в Іванкові) — кошувка,
і назви, і вимова різняться, що не крок.
(З вірша Д. Білоуса «Чудесні барви».)
7. Проблемне запитання.
— Яке значення у мові мають діалекти?
8. Робота за підручником.
1) Вправи 391 (письмово), 392 (усно).
2) Опрацювання теоретичного матеріалу, с. 172.
9. Творча робота.
Завдання: записати п’ять слів, якими користуються хлібороби, вчителі, програмісти (за варіантами). Скласти з ними речення або твір-мініатюру (на вибір учнів).
10. Робота за підручником.
Вправи 393 (письмово), 394 (письмово).
11. Розподільний диктант.
Завдання: виписати в першу колонку загальновживані слова, у другу — професійні, у третю — діалектні.
Вітер, леґінь, мартен, ґаздиня, бараболя, телевізор, береза, шахта, капелюх, файний, рейки, стержень, швидко, мовчати, борзо, рантух, вуглевидобуток, літо, кліть, ластівка.
Довідка: леґінь — парубок, ґаздиня — хазяйка, бараболя — картопля, файний — гарний, борзо — швидко, рантух — хустина.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Бесіда з учнями.
— Які слова називаються професійними?
— А які діалектними? загальновживаними?
— З якою метою вживаються в художніх творах діалектні та професійні слова?
VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Підручник, § 47, вправа 395.
