Разработка уроков по интегрированному курсу Мистецтво 8 класс

Автор публикации:

Дата публикации:

Краткое описание: ...




Донецький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти

відділ культури та естетики













Курсова робота

методичний кейс з курсу «Мистецтво» 8 клас









Слухач курсів 2.11.2 (2):

учитель музики

Артемівського НВК № 11

ім. Артема

Квасникова С.В.

Керівник: зав. відділом

культури та естетики

Долга О.Д.



















м. Слов'янськ 2016





Урок № 27



Тема уроку: Мистецтво романтизму. Візуальні образи живопису та скульптури.

Мета уроку: * продовжувати знайомити в художніми стилями, ознайомити з умова- ми виникнення та особливостями мистецького стилю   «романтизм», найвідомішими пам'ятками живопису та скульптури романтизму, його майстрами;

* розвивати художні інтереси, художні здібності, уяву, сприйняття, художній смак, критичне мислення, пам'ять, уміння інтерпретації та оцінювання творів мистецтва й художніх явищ;

* сприяти формуванню художньо - естетичного смаку, культури слухача та доповідача, зацікавленості діяльністю на уроці, потреби в творчому самовираженні та естетичному самовдосконаленні.

Методи та прийоми: комунікативний метод, груповий метод, метод рольової гри, проблемно-пошукова бесіда, метод навчання, самоконтролю, навчальна ситуація «Закінчи речення», словесні, наочні, практичні, діалогічні.


Очікуваний результат: учні знають і розуміють особливості стилю романтизм, уміють порівнювати твори мистецтва класичного та романтичного стилів, застосовують знання про стилі у процесі художньо-творчої діяльності, використовуючи особистий досвід.

Обладнання: репродукції картин художиків-романтиків, наочні матеріали, які висвітлюють принципи, теми стилю «романтизм», фотоматеріали з   зображеннями світових мистецьких пам’яток живопису та скульптури,  презентація «Романтизм у живопису та скульптурі», комп'ютер, відеоряд, картки.

Тип урока: вивчення нового матеріалу.





Хід уроку

                           

«Романтизм есть не что иное, как внутренний мир души человека,

сокровенная жизнь его сердца»

В. Белинский

I. Організаційний момент.

Учні входять до класу, отримуючи картки з зображенням пам'яток живопису романтизму різних жанрів (портрети О.С. Пушкіна у виконанні В.Тропініна та

О.Кіпренського ,  Т. Жеріко  «Поранений кірасір, що покидає поле бою» , Е. Делакруа «Свобода на барикадах»,Ф. Гойя «Розстріл повстанців» та інші)

II. Актуалізація опорних знань.

Учитель: Доброго дня, Ви, мабуть, помітили незвичайний початок нашого уроку? (відповіді учнів). Так, у Вас в руках картки з репродукціями картин. Як Ви можете охарактеризувати їх? До яких жанрів вони належать (портрет, пейзаж, історичний жанр, автопортрет). Які почуття, на Ваш погляд, переповнюють авторів цих творів (почуття мрій, яскраві емоції, динамізм рухів та жестів). Чи притаманні такі почуття та емоціі творам класицизму, чому? Назвіть риси класицизму (вічність ідеалу прекрасного,  наслідування традицій античних майстрів, прагматичний розум - єдине мірило усього сущого, митці повинні були дотримуватись певних вимог та правил, культу державних, громадянських чеснот приносилися у жертву почуття та особисті інтереси людини, чіткі та жорстокі правила, раціоналізм).

III. Оголошення теми й мети уроку.

  • Продовжуючи працювати над темою: «Художні напрями та стилі», ми з самого початку уроку обережно доторкнулися до творів мистецтва епохи романтизму. Епоха класицизму переходить у епоху мрій, кохання, в епоху душевного,  живописного, красивого, фантастичного романтизму. Отже, тема уроку звучить так: «Митці романтизму. Візуальні образи живопису та скульптури». Що б ви хотіли взнати, побачити, почути на цьому уроці? Так, ми з вами разом повинні сьогодні зрозуміти історичні умови виникнення стилю, його принципи, відзнаки, теми творів, дати характеристику герою романтизму, познайомитись з яскравими представниками живопису та скульптури епохи романтизму.

IV. Вивчення нового матеріалу.

Учитель:

  • Останнє десятиріччя XVIII – початок XIX ст. – час великих соціальних та історичних потрясень, а разом з цим – зміни у всіх сферах життя. Три головних події цього періоду – Велика французськая революція 1789 р., наполеонівські війни, підйом національно-визвольного руху в Європі.

  • Письменники, художники, музиканти опинились свідками грандіозних історичних подій, революційних струсів. Багато з них у захваті вітали зміни, промови Ідей Свободи, Рівності і Братерства. Але час ішов, і митці помічали, що суспільний порядок далекий від того суспільства, який віщували. Наступила пора розчаруваннь. На початку 19 ст. у філософії та мистецтві звучать трагічні ноти сумніву щодо перетворення світу. Це і сприяло виникненню нової світовзірцевої системи романтизму. Слово “романтизм” (франц. romantisme) походить від іспанського romance. Так в середньовіччя називали рицарський роман. У 18 ст. – “фантастичне”, “живописне”, “чудернацьке”. І це значення більш за все визначило сутність епохи романтизму - розрив між реальністю та мрією, протиставлення прекрасного вигаданого объективній реальності.

Михаил Юрьевич Лермонтов:

Я не хочу, чтоб свет узнал

Мою таинственную повесть;

Как я любил, за что страдал,

Тому судья лишь Бог да совесть!


- Що ми можемо сказати про цей вірш?

- Чи можемо ми віднести його до класичного стилю?

- Чому? (тому, що в ньому йде мова про душевний стан людини, її почуття).

 - Ваш досвід спілкування з мистецтвом, а саме вивчення літератури, відвідування шкіл мистецтв, дозволяє вам самостійно у групах визначити: 1 гр. - принципи романтизму; 2 гр.- риси героя романтизму; 3 гр. – теми романтизму (робота в группах: на столах треба обрати вірні визначення, а зайві не застосовувати).

1 гр. Принципи романтизму:

  • несприймання реального життя;

  • виключність романтичного героя (один, внутрішнє роздвоєння, пошук ідеалу, життя в сфері емоцій);

  • ідеалізація культури минулого (Античність та Середньовіччя);

  • інтерес до фольклору.

2 гр. Риси романтичного героя:

  • особистість складна, страстна, внутрішній світ якої незвичайно глибокий, безмежний;

  • образ сильних людей з надзвичайною енергією, з бурними страстями, бунтарів, образ “зайвої людини”;

  •  герой-мистець, вигнанець, мрійник,   мандрівник, фантазер.                  

3 гр. Теми романтизму:

- тема любові займає головне місце;

- страсті – високі та низькі;

- тема одинацтва;

- образи природи, фантастичні образи.

(обговорення роботи в групах)

- Ви добре попрацювали. Отже, хочу звернути Вашу увагу на те, що більш за все романтизм виразився в музиці. А чому – ви дасте мені відповідь на наступному уроці. А менш за все - в скульптурі. В образотворчому мистецтві романтизм найбільш яскраво проявився у живопису і графіці. Деякі приклади живопису на Ваших картках. Назвіть їх. Що об'єднує ці твори? (динамізм, сила образів, теми природи, різноманітні пейзажі).

- А зараз я хочу представити Вам художників-романтиків.

(на екрані офорти Ф. Гойї)

Додаток 1

- Я – іспанський художник Франсиско де Гойя. У серії моїх офортів «Капріччос» я представив всю Іспанія тієї епохи. Відкриває серію лист з автопортретом, а далі – повні сарказму, жаху, часом відчаю і ненависті сцени.      Я навмисно проводжу тему тупості, неуцтва, паразитизму аристократії, знаті. Похмурим мені бачиться майбутнє Іспанії – воно в руках страшних відьом-перок, богинь долі, нещадних до людського життя. Романтичного піднесення сповнена моя робота «Розстріл повстанців». Під покровом ночі французькі солдати розстрілюють іспанських повстанців. На полотні справа – безліка сіра, сліпо виконуюча накази командирів, маса французів. Зате зліва, де іспанці, - яскраві особистості. Попереду вбиті. Я не боюся показати жах смерті – криваві рани, брудний пісок. Над вбитими височать фігури живих. Хтось зжимає кулаки, хтось закриває обличчя руками. Особливо яскраво я виразив одного героя – він розкинув руки, як птах, у очах ненависть і презирство до ворогів. Я прославляю не смерть, а життя, що не боїться достойної смерті!

- Мене звуть Теодор Жеріко. Я народився у Франції. Я завжди шукав героїчної романтики, драматичних конфліктів, образів, які б втілювали найвище напруження духовних і фізичних сил людини. Картина «Поранений кірасір, що покидає поле бою» створена мною з особливими почуттями, переживаннями. Що вас вражає в цій картині? (барвиста поверхня, нервова енергія, динаміка рухів, колірне звучання картини, протиставлення кольорів: гарячий червоний та холодний синій, внутрішній простір полотна).

Додаток 2

Учитель:

- Запрошую до розмови французького художника Ежена Делакруа. Найбільш відома його картина «Свобода на барикадах», яку інколи називають «Марсельєза» або «Свобода, що веде народ».

(на екрані вказана картина) Додаток 3

- Доброго дня, на цій картині мені дуже хотілося конкретизувати місце подій: справа вимальовується острів Сіте і башти Собора Паризької богоматері. Дуже достовірні образи людей: ви можете бачити повсталих робітників, студентів, хлопчаків та інтелігента. Поруч крокує через барикаду жінка. Вона оголена до пояса, в руках – зброя і прапор. Це - Свобода, що веде за собою народ. У русі, що наростає на задньому плані, у ритмі піднятих рук, зброї, в пороховому диму, в мажорних тонах червоно-біло-синього прапора – я показав стрімкий рух революції.

- Якою б музикою могла б “зазвучати” ця картина? (“Марсельєза”, хор “Вічний революціонер” на вірші І.Франка, увертюра до опери “Т.Бульба” М.Лисенка та інші).

-     Моє шанування, любі друзі! Я – Джон Констебл, англійський художник-романтик. “Я писатиму етюди з натури і я сподіваюся домогтися простоти й безпосередності в зображенні природи”. Сказавши це один раз, мені довелося виконувати це все життя. Зображуючи собор в Солсбері, я намагався передати всю грандіозність цього творіння середньовічної архітектури. Небо і рухи хмар – це головні елементи пейзажу. Які природні явища Ви “відчуваєте” на собі, дивлячись на цю картину? (силу вітру, прохолоду затінку, свіжість зелені).

Додаток 4

Учитель:

- У Росії романтизм почав виявлятися спочатку в портретному живопису. Значне місце стали займати портрети поетів, художників,  [link]

  • Художня культура світу: Європейський культурний регіон: Навч. пос. / Н.Є.Миропольська, Е.В.Бєлкіна, Л.М.Масол, О.І.Оніщенко. – К.: Вища шк., 2001. – 191 с.





  •