Різнозбірка диктантів для 5 класу

Автор публикации:

Дата публикации:

Краткое описание: ...


Різнозбірка диктантів для 5 класу


Повторення та узагальнення вивченого

Вибірковий диктант

* Виписати власні назви.

Недалеко від селища Сосниці на Чернігівщині сріблиться підковою озеро Пісня. Воно довге, глибоке, чисте. Водяться у ньому риба, бобри, видри, ондатри, качки, гуси. Берег облямовує верболіз, восени тут червоняться калинові кетяги.

Любив сюди навідуватися поет Максим Рильський. Рибалив завжди біля впадіння Сейму в Десну. А на озері весь віддавався мрії.

Ходив колись до озера з однолітками Олександр Довженко. Є чудове плесо, показане в документальній картині «Довженкова земля».

Озер на Чернігівщині - великих і малих - понад тисячу. Чимало їх, міняючи час від часу русло, полишила Десна ( За М. Романікою).



Творчі диктанти

* Поставте іменники в орудному відмінку однини. Запишіть їх у три колонки: 1) із закінченням –ем, -ею; 2) із закінченням –ом, -ою; 3) із закінченням –ю.

М’яч, скибка, оселя, простір, тиша, затишок, в'їзд, кров, снага, сила, пам'ять, знавець, вдячність.

( Підкресліть у кожному слові другу від початку букву. З цих букв повинен скластися відомий вислів М.Рильського. Запишіть його).


* Перепишіть. Слова, що в дужках, поставте в потрібному числі й відмінку.

Сьогодні я був у (бібліотека). Там стоять (стелаж) з (книга). На ( стіна) висить плакат «До (книжка) ставтеся з (любов)!» Бібліотекарка запропонувала мені багато цікавих (книжка). Я вибрав собі дві (книжка): «Подарунок на іменини» М. Коцюбинського й «Українські народні (казка)». Коли я виходив, то подякував (бібліотекарка).

* Перепишіть, замінюючи іменники, що в дужках, займенниками. Вставте пропущені букви в іменниках.

Серед лозових кущ… в’ється стежка. Щодня втоптують (стежку) дитячі ног…, поспішаючи на купання. Річка виблискує на сонц… вигнутою сріблястою смуг…. За (річкою) починається широкий луг. На (лузі) у червн… рясно зацвітають трав.., приваблюючи до себе бдж..л. Гудуть (бджоли) від ранк.. до веч..р.., вклоняються кожній квіточ…

(За О. Копиленко).


* Прочитайте речення. Випишіть в окремі колонки числівники, займенники, прислівники.

Хто вранці ходить на чотирьох ногах, удень на двох, а вечері на трьох? Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. Я ще не знаю, ким буду, коли виросту. Може, створю таку машину, яка б замінила мам на кухні. Коли виросту, буду працювати, щоб приносити завжди всім людям користь.


* З наведених пар слів утворіть словосполучення. Запишіть правильно закінчення частин мови.

Захоплюватися (музика); на честь (блискуча) перемоги; «Софія» (грецька) мовою означає «мудрість»; знайомство з (поет); (червоний) квітка; немає (водиця); ( шість) учнів; в (твоя) хаті; до (інше) села.


* Спишіть. Замість крапок поставте прикметники з довідки в потрібному роді, числі, відмінку.

Калина – це символ … землі, … краю, … хати. Не було колись в … селі хати, біля якої не кущувала калина. Йдеш, бувало, а хати наче в коралях, червоніють … намистинками до … заморозків. А як потрібна була калина в … обрядах, …коровай неодмінно прикрашали пучечками цих ягід

(За В. Скуратівським).

Довідка: рідний, отчий, батьківський, український, пізній, густий, народний, весільний.

Фонетика і правопис

Словникові диктанти

*Промінчик, сільський, камінчик, кузня, низько, кицька, доньчин, на яблуньці, сміється, тьмяний, бриньчати, у хатинці, няньчити, козацький, ялинці.

* Портьєра, Нью-Йорк, ательє, компаньйон, павільйон, бульйон, миш'як, кур’єр, Х'юстон, ад’ютант, ін’єкція, бюро, пюпітр, Гюго, каньйон, інтерв’ю.

* В’юн, зв'язок, з'явитися, б'ють, риб'ячий, черв'як, мавпячий, свято, здоров'я, морквяний, торф’яний, під'їхати, зв’язати, комп’ютер, пюре, пів'яблука.

* Віддячити, оббігти, беззвучний, сонний, глибинний, бездоганний, розрісся, піввікна, міськком, юннат, олов’яний, пташиний, дерев'яний, ненаписаний.

* Обличчя, збіжжя, знання, життя, порося, щеня, маззю, ніччю, подорожжю, Ілля, суддя, стаття, спросоння, ллю, листя, молодістю, жовчю, матір'ю.

* Радісний, тижневий, корисливий, чесний, щасливий, контрастний, студентський, проїзний, пестливий, кістлявий, хвастливий, шістнадцять.


Творчі диктанти

* Змініть форму слів або доберіть споріднені слова, щоб відбулося чергування приголосних.

Райдуга, берег, ріка, молоко, горох, тихий, берегти, кликати, носити, садити, молотити, захистити.

* Від поданих іменників утворіть за допомогою суфікса –ськ(ий) прикметники.

Запоріжжя, Сиваш, Одеса, Галич, Острог, Калуш, Яруга, Черкаси, Бахмач, Брест, Вінниця, Камчатка, Кременчук.

* Перепишіть, добираючи з дужок потрібні слова.

Наш (у,в) читель, наші (у,в) чителі; сказав (у,в)се, сказала (у,в)се; був (у,в) лісі, були (у,в) лісі; сідають (у,в) автобус, сіли (у,в) автобус; трапилось (у,в)перше; працюють (у,в)дома; Петрик (і,й) Сашко, Сашко (і,й) Петрик; хлопець (і,й)шов, хлопці (і,й)шли; час (і,й)ти.


Пояснювальні, попереджувальні, коментовані диктанти

Прощається літо

Літо задумливо проходить над Україною. Осінь уже поспішає. У містах на перонах повітря уже тремтить. Тепло і м’яко війнуло динями та свіжими огірками. Смугасті кавуни пахнуть холодом і росою. У приміських селах двори стоять у хуртовині айстр. Мліють городи у малинових проміннях сонця. Мліє і сходить до неба золота імла. Чорногуз зупинився серед поля, змахнув крильми і застиг у льоті. Наче хтось його заморозив. На квітку впав знеможений лахматий джміль. Лист клена тьмяніє. Щось біленьке починають ткати павучки. Прощається синє літо і зачиняє на гачки свої зелені двері

(За М. Вінграновським).


Хмаринка

Набрала Тетянка води з копанки, щоб вишню полити. Глянула у відерце. А там хмаринка гойдається. Біла, пухнаста..

Присіла тетянка над відерцем – очей не відведе від хмаринки. Хотіла спіймати. А вона не ловиться, між пальцями тікає.

Де не взявся Тарасик, схопив відерце й вилив воду під вишню. Заглядає Тетянка у відерце, а хмаринки нема.

- Що ж ти накоїв!- ледь не плаче.- Мою хмаринку вихлюпнув. Тепер дістань мені з неба таку саму! (В.Чухліб)

Зорово-слуховий диктант

Чапля зшила черевички

І мерщій пішла до річки.

Поки хвастала, ходила,

Черевичок загубила.

І стоїть вона в лозі

На одній своїй нозі,

Другу вгору підіймає –

Черевичка немає.

П. Воронько